Втрата
У кожного з нас є люди, яких ми цінуємо та любимо. Люди, які пліч-о-пліч йдуть з нами крізь роки, означають так багато для нас. Однак життя непередбачуване і часом стається так, що смерть забирає у нас тих, кого ми дуже любимо. Ніхто з нас не є готовим до таких подій, до переживання втрати. Коли хтось з ближніх помирає, природньо нас охоплює жаль та смуток. На серці стає прикро і боляче, утворюється пустка. Життя ніби ставиться на паузу. В голові прокручуються спогади, сказані або ж несказані нами слова … Часом ми починаємо звинувачувати себе, пригадувати суперечки та шкодувати, що не цінували того, що мали. Все це тяжким каменем лягає на нас та спричиняє важкий психологічний стан, з яким буває вкрай складно впоратись. Та маємо розуміти, що це є цілком здоровою та закономірною реакцією на втрату близької нам людини. Етап втрати не можливо перескочити, його потрібно прожити. Однак наша відповідальність потурбуватись аби наше життя тривало, аби ми не забували про свої сенси, мрії, цілі, прагнення.
Якщо ви зараз проживаєте втрату, і відчуваєте, що вам необхідна підтримка, не соромтеся звернутись за допомогою до психотерапевта, аби відгорювати, прожити цей період і рухатись далі.
У кожного з нас є люди, яких ми цінуємо та любимо. Люди, які пліч-о-пліч йдуть з нами крізь роки, означають так багато для нас. Однак життя непередбачуване і часом стається так, що смерть забирає у нас тих, кого ми дуже любимо. Ніхто з нас не є готовим до таких подій, до переживання втрати. Коли хтось з ближніх помирає, природньо нас охоплює жаль та смуток. На серці стає прикро і боляче, утворюється пустка. Життя ніби ставиться на паузу. В голові прокручуються спогади, сказані або ж несказані нами слова … Часом ми починаємо звинувачувати себе, пригадувати суперечки та шкодувати, що не цінували того, що мали. Все це тяжким каменем лягає на нас та спричиняє важкий психологічний стан, з яким буває вкрай складно впоратись. Та маємо розуміти, що це є цілком здоровою та закономірною реакцією на втрату близької нам людини. Етап втрати не можливо перескочити, його потрібно прожити. Однак наша відповідальність потурбуватись аби наше життя тривало, аби ми не забували про свої сенси, мрії, цілі, прагнення.
Якщо ви зараз проживаєте втрату, і відчуваєте, що вам необхідна підтримка, не соромтеся звернутись за допомогою до психотерапевта, аби відгорювати, прожити цей період і рухатись далі.
